Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тихісічкий

Тихісічкий, -а, -е. = тихісінький. Вх. Лем. 473.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХІСІЧКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХІСІЧКИЙ"
Злотоглав, -ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах. Чуб. V. 847.
Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Лу́скавка, -ки, ж. 1) Коса (орудіе), толщина которой не вездѣ одинакова, почему она легко ломается. Желех. 2) Конецъ кнута, придѣлываемый для хлопанья. Желех.
Невважливість, -вости, ж. = невважність. Левиц. Пов. 261.
Новонастання, -ня, с. Пакибытіе. Пійшовши слідом за Мною, у новонастанню... сядете також на дванадцяти престолах. Єв. Мт. XIX. 28.
Обмазувати, -зую, -єш, сов. в. обмазати, -мажу, -жеш, гл. 1) Обмазывать, обмазать. Замісила глину, полізла в піч, обчистила, обмазала. Рудч. Ск. II. 56. 2) Пачкать, выпачкать.
Принаймні нар. По крайней мѣрѣ. Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай. Шевч. 562.
Пужник, -ка, м. Раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.
Скуса, -си, ж. Коклюшъ. Вх. Зн. 64.
Хавтурувати, -рую, -єш, гл. 1) Врать взятки. 2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИХІСІЧКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.