Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тихий

Тихий, -а, -е. 1) Тихій, негромкій. Тихеє зітханнє. К. Псал. 211. 2) Тихій, медленный. 3) Тихій, спокойный. Тихі води. АД. І. 233. Тихе море. Шевч. Вітер тихий. Шевч. У моїй господі тихій не живе зрадливий. К. Псал. 229. 4) Кроткій. Яка вона тиха, як голубка. Левиц. Пов. 33. Ум. тихенький, тихесенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХИЙ"
Бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Видаватися, -даюся, -єшся, сов. в. видатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Выдаваться, выдаться, отпускаться. 2) Выходить, выйти замужъ. Нещаслива та година, шо видалася дівчина, такого мужа дістала, шо всю волю свою мала. Гол. I. 250. 3) Издаваться, издаться. 4) Казаться, показаться, представляться, представиться. Оддалеки все видається меншим. Ком. I. 17. Він їй тріску дав, а їй вже так видалося, що то ніж. Рудч. Ск. І. 73.
Запоро́жчик, -ка, м. Запорожскій козакъ. Чи заступляться ж то за хрещений люд наші запорожчики? Стор. МПр. 50.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Перекіп, -ко́пу, м. 1) Перекопанное мѣсто. 2) Раст. Marrubium perigrinum L. ЗЮЗО. І. 128.
Пухир, -ра, пухи́рь, -ря́, м. 1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали. Харьк. г. 2) Пузырь. 3) Мочевой пузырь. Н. Вол. у.
Пчихати, -хаю, -єш, гл. = чхати.
Рів, рову, м. 1) Ровъ. ХС. III. 56. Є груша в лісі і рів коло неї. Драг. 80. Така правда, як у рові вовк іздох. Ном. № 6887. 2) Каналъ. Прийшла жидова рови копати, море спускати, Христа шукати. Чуб. III. 349. Ум. ріве́ць, рівчак, рівчик. Рівець невеличкий прокопаний. Мир. ХРВ. 2 4.
Слимачий, -а, -е. Принадлежащій улиткѣ. Слимача хижка — раковина улитки. Вх. Лем. 467.
Укопувати, -пую, -єш, сов. в. укопати, -паю, -єш, гл. 1) Вкапывать, вкопать. Вкопали на майдані два стовпи. Поховали у леваді і хрестика над ним не вкопали. Шевч. 508. Став, як укопаний. Ном. № 13905. 2) Только сов. в. Вырыть. Вкопай бараболі на борщ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.