Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конати

Конати, -на́ю, -єш, гл. 1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. К. ЧР. 358. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає. Н. п. 2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Шевч. Або в пана у кайданах у склепу конає. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНАТИ"
Дурне́ча, -чі, об. Дуракъ, дура. Чи ти принесеш нам таганки, чортова дурнеча? Чуб. II. 491.
Каптурка, -ки, ж. Мужской головной уборъ: шерстяной колпакъ въ видѣ усѣченнаго конуса. Гол. Од. 48.  
Нава́льність, -ности, ж. 1) Множество, толпа. Торік у Лебедині навальність була москалів. 2) Проливной дождь съ бурей.
Пек меж., выражающее отстраненіе, отказъ, неудовольствіе. Цур тобі, пек тобі, дяче, чого в тебе серце гаряче. Чуб. V. 1165. І васильки мої, і Василь при мені... Пек його матері, сподобався мені. Н. п.
Порипіти, -плю́, -пи́ш, гл. Поскрипѣть.
Прибілий, -а, -е. Бѣловатый. Вх. Зн. 55.
Присмажити, -ся. Cм. присмажувати, -ся.
Родиня, -ні, ж. = родина. Обсіла ж мене чужина, все Іванкова родиня. Рк. Макс.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ. Чуб. І. 212.
Склярувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть стекольщикомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.