Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конати

Конати, -на́ю, -єш, гл. 1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. К. ЧР. 358. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає. Н. п. 2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Шевч. Або в пана у кайданах у склепу конає. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНАТИ"
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Застебну́ти, -бну́, -неш и пр, гл. = застібнути и пр.
Нагі́дки́, -до́к, м. мн. Раст. Ноготки, Calendula officinalis. Вх. Пч. І. 9. Ой на горі, на горі зацвіли нагідки. Грин. III. 232.
Попосмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Попечалиться много. Попосмутував я на чужині. Г. Барв. 407.
Репіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години. Вх. Зн. 59.
Темносивий, -а, -е. = темносірий.
Торохкотійка, -ки, ж. = торохтійка.
Устрахнутися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться.
Цвікати, -каю, -єш, гл. Говорить рѣзко въ глаза. Чого ти мні цвікаєш — хиба я виною у тому? Подол. г. Не цвікай! годі! не боїмося. Мир. ХРВ. 262.
Шелихвіст, -хвоста, м. 1) Особая порода утокъ. 2) Вѣтренникъ, пустой человѣкъ. Біжить якийсь ляшок — так видно якийсь шелихвіст: «А нумо», каже хліборобові: «на дуель». Ном. № 880.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.