Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конати

Конати, -на́ю, -єш, гл. 1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. К. ЧР. 358. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає. Н. п. 2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Шевч. Або в пана у кайданах у склепу конає. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНАТИ"
Вередниця, -ці, ж. = вередійка. Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться. МВ. І. 26.
Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Кв. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. ЗОЮР. І. 315. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. Ном. № 5147. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. Черниг. Подольск. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. Рк. Левиц. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш. Брацл. у.
Господа́рно нар. Хозяйственно, по хозяйски. Як не гарно, то не господарно. Чуб. І. 243.
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Кровка, -ки, ж. Ум. отъ кров.
Лепо́рт, -ту, м. Рапортъ. Іул, як комендант ісправний, Енеїві лепорт подав. Котл. Ен. VI. 34.
Пердіж, -жа, м. Испусканіе вѣтровъ.
Побрудніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться грязнымъ.
Пошмагати, -га́ю, -єш, гл. Постегать. Оце тебе за те по жижках, бра Рябко, так гарно пошмагали, що пан із панею сю цілу ніч не спали. Г.-Арт. (О. 1861. III. 83).
Скрипарь, -ря, м. = скрипаль. К. ЦН. 228.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.