Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кондійка

Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДІЙКА"
Боривітер, -тра, м. Пустельга, Falco tinunculus. Вх. Пч. II. 10.
Завойо́вувати, -ву́ю, -є́ш, сов. в. завоювати, -воюю, -єш, гл. Завоевывать, завоевать. Хоче завоювать у цього царя старшу дочку. Рудч. Ск. І. 106.
Зашаруді́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. Аф. Зашаруділа миша.
Кривов'язий, -а, -е. Кривошеій. Вх. Зн. 29.
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села. Н. п.
Насмердіти, -джу, -диш, гл. Навонять.
Позакуповувати, -вую, -єш, гл. Закупить (во множествѣ). Позакуповували усі ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180.
Простарцювати, -цюю, -єш, гл. Пробыть нищимъ. Отак вік свій і простарцював, а робити не хотів. Харьк.
Прохилити Cм. прохиляти.
Свинюх, -ха, м. Раст. Salvia verticillata. Вх. Пч. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНДІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.