Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кондричитись

Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДРИЧИТИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДРИЧИТИСЬ"
Вельбіб, -бобу, м. Родъ крупныхъ бобовъ. Вх. Лем. 396.
Вимастити Cм. вимащувати.
Глиняник, -ка, м. Горшокъ для глины. Н. Вол. у. Два щербаті глиняники. Левиц. І. 2. 2) = глинище. Н. Вол. у.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Корона, -ни, ж. Корона. Являлась перед ним в золотій короні, як малюють святих на образах. Левиц. І. 271. Ум. коронка, коро́нонька, короночка. А за нею Мати Божа, зложила корононьку на її головоньку. Рк. Макс.
Пиндючитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, спесивиться.
Попогрякати, -каю, -єш, гл. Погремѣть много. Попогрякав (грім). Мнж. 115.
Розгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розгребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Разгребать, разгресть. КС. 1883. VII. 587. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849.
Роспрястися, -дуся, -дешся, гл. Приняться усердно прясть, увлечься пряденіемъ. Тац роспрялася, що й спати лягати не хочеться.
Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНДРИЧИТИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.