Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конанійко

Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНАНІЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНАНІЙКО"
Гримоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Здорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Изнурить дорогой. Здорожив худобу. Чи воно здорожені воли, чи хорі? Камен. у.
Коротенько нар. 1) Коротко. 2) Кратко. Скажемо хоч коротенько, з яких частин вода складається. Дещо.
Лизну́ти Cм. лизати.
Окопати, -ся. Cм. окопувати, -ся.
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш. Посл.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Пухлина, -ни, ж. = пухлятина. Херсон. г.
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Човник, -ка, м. 1) Ум. отъ човен. Зроби мені, тату, золотий човник, а срібнеє веселечко. Рудч. Ск. II. 39. 2) Ткацкій челнокъ. Въ немъ есть стержень — веретено, — на который надѣвается шпулька съ нитками — цівка. Шух. І. 258. Стержень еще называется сват или цьвак. МУЕ. III. 19. Въ Полтавщинѣ стержень свато́к, на немъ цівка. Вас. 166. 3) Раст. Sagittaria sagittaefolia L. ЗЮЗО. І. 177. 4) мн. човники. Родъ орнамента въ вышивкѣ, бываютъ чо́вники з вирізуванням, з крильцями, з по́пиками. Чуб. VII. 427. 415. 5) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНАНІЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.