Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паламаренко
паламарів
паламарівна
паламарка
паламарня
паламарський
паламарчин
паламарчук
паламарь
паламарювати
паланка
палання
палата
палати
палахкотіти
палахнути
палац
палаш
палга
палговатий
палений
паленина
палениця
паленка
палення
паленчарня
паленя
палетиця
палець
палечний
паливо
паливода
палиґа
паликопа
палимон
палисвіт
палити
палитися
палихвіст
палиця
палій
палійка
палінка
паління
паліночка
палінчарня
паліпля
паліток
палітра
палічка
паліччя
палія
палка
палкий
палко
палочник
палуб
палуба
палубець
палубчастий
палука
палустень
паль
палькувати
пальма
пальмовий
пальовиско
пальок
пальонка
пальчак
пальчатка
пальченя
пальчик
палюга
палюх
палючий
паля
паля 2
паляниця
паляничити
паляничка
палянишниця
палянка
паляр
палярня
памеги
памнятати
памнятущий
памолодок
памолодь
памолоток
паморозь
паморока
паморочити
паморочка
пампух
пампуха
памула
памфиль
пам'ятання
пам'ятати
пам'ятатися
пам'ятка
пам'яткий
пам'ятковий
пам'ятливий
пам'ятний
пам'ятник
пам'ятущий
пам'ять
пан
панаджин
панас
панахати
панахида
панахидник
панва 1
панва 2
паненя
паникадило
В'язень, -зня, м. Узникъ; плѣнникъ; арестантъ, заключенный. Я буду сповідати в'язня. К. ЧР. 393.
Двої́ти, двою́, двої́ш, гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть. Екатер. у.
Запіклува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Озаботиться, позаботиться о комъ. Нема кому тебе пожалувати, а ні тобою запіклуватися. МВ. ІІІ. 65.
Звари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Свариться.
Здиха́нка, -ки, ж. Вздохъ. Ум. здиха́ночка. Тяжкі здиханочки. Гол. II. 419.
Ледь-не-ледь, нар. = ледве-не-ледве. Ледь-не-ледь доїхав, таке болото. Н. Вол. у.
Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Пергамен, -ну, м. Пергаментъ. Віковічні пергамени. К. (О. 1861. II. 230).
Стовпець, -пця, м. 1) Низкій столбикъ съ свободнымъ верхнимъ концемъ; тумба. В кожній крамниці одчиняна ляда і оперта на стовпець. Левиц. І. 90. різницький стовпець для разрубыванія мяса. різницьким стовпце́м называютъ также толстаго и низкаго человѣка. Чуб. VII. 576. 2) Родъ печенья: гречишникъ (въ родѣ опрокинутаго стаканчика съ узкимъ донышкомъ). Маркев. 161. І ласощі все тілько їли — сластьони, коржики, стовпці. Котл. Ен. III. 64. 3) Часть снувалки (Cм.). МУЕ. III. 15. 4) У разнощиковъ мелкаго товара: 10 пачекъ швейныхъ иголокъ. Вас. 190.
Шумиха, -хи, ж. 1) Сусальное золото. Чуб. II. 288. Шумиха, оливо, свинець, блищали міди там і криці. Котл. Ен. 2) Жена шума. Cм. шум 4. Чуб. III. 50.
Нас спонсорують: