Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паламаренко
паламарів
паламарівна
паламарка
паламарня
паламарський
паламарчин
паламарчук
паламарь
паламарювати
паланка
палання
палата
палати
палахкотіти
палахнути
палац
палаш
палга
палговатий
палений
паленина
палениця
паленка
палення
паленчарня
паленя
палетиця
палець
палечний
паливо
паливода
палиґа
паликопа
палимон
палисвіт
палити
палитися
палихвіст
палиця
палій
палійка
палінка
паління
паліночка
палінчарня
паліпля
паліток
палітра
палічка
паліччя
палія
палка
палкий
палко
палочник
палуб
палуба
палубець
палубчастий
палука
палустень
паль
палькувати
пальма
пальмовий
пальовиско
пальок
пальонка
пальчак
пальчатка
пальченя
пальчик
палюга
палюх
палючий
паля
паля 2
паляниця
паляничити
паляничка
палянишниця
палянка
паляр
палярня
памеги
памнятати
памнятущий
памолодок
памолодь
памолоток
паморозь
паморока
паморочити
паморочка
пампух
пампуха
памула
памфиль
пам'ятання
пам'ятати
пам'ятатися
пам'ятка
пам'яткий
пам'ятковий
пам'ятливий
пам'ятний
пам'ятник
пам'ятущий
пам'ять
пан
панаджин
панас
панахати
панахида
панахидник
панва 1
панва 2
паненя
паникадило
Борозна, -ни, ж. Борозда. Чуб. V. 341. Старий віл борозни не псує. посл. ум. борозенька. Грин. ІІІ. 660, борознонька, борозна. А я жита не жала, в борознонці лежала. Гол. І. 311. Ти будеш, молода дівчино, жито зажина?пи, я буду у борозках лежати. Мет. 365.
Гайтування, -ня, с. Охота съ гончими. Галиц.
Ґамну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Гамнути. Жінка сало ґамнула та на кота звернула. Ном. № 4059.
Дремлю́га, -ги, ж. Птица козодой, Carrimulgus europaeus. Черк. у.
Панський, -а, -е. 1) Господскій, барскій, помѣщичій. Колисочка швабська, дитиночка панська. Макс. 2) Крѣпостной, помѣщичій. Чи того ж я сподівалась, ідучи вільна за панського? МВ. (О. 1862. III. 59). Колись, як ще були люде панські... Рудч. панське право. Крѣпостное право. Се було ще за панського права.
Приколень, -льня, м. 1) Небольшой колокъ, прикрѣпляющій жердь къ крышѣ. Міусск. окр. 2) = прикол. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі. Чуб. І. 74. 3) Часть кола, вбитая въ землю. Шух. І. 74.
Пропивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пропити, -п'ю, -єш, гл. Пропивать, пропить. Всі свої гроші пропив. Рудч. Ск. II. 21. пропивати батька. О свадебныхъ гостяхъ: пить въ шинкѣ вмѣстѣ со свекромъ во вторникъ послѣ свадьбы. Мил. 125.
Ринути, -ну, -неш, гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Мет. 67. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають. Мкр. Н. 26.
Розчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розчепи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Разцѣпляться, отцѣпляться, отцѣпиться. Як зачепиш його, то і до завтрього, як то кажуть, не розчепишся. О. 1862. І. 77.
Сміхованець, -нця, м. Шутникъ, забавникъ, скоморохъ. Вх. Зн. 64.
Нас спонсорують: