Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паламаренко
паламарів
паламарівна
паламарка
паламарня
паламарський
паламарчин
паламарчук
паламарь
паламарювати
паланка
палання
палата
палати
палахкотіти
палахнути
палац
палаш
палга
палговатий
палений
паленина
палениця
паленка
палення
паленчарня
паленя
палетиця
палець
палечний
паливо
паливода
палиґа
паликопа
палимон
палисвіт
палити
палитися
палихвіст
палиця
палій
палійка
палінка
паління
паліночка
палінчарня
паліпля
паліток
палітра
палічка
паліччя
палія
палка
палкий
палко
палочник
палуб
палуба
палубець
палубчастий
палука
палустень
паль
палькувати
пальма
пальмовий
пальовиско
пальок
пальонка
пальчак
пальчатка
пальченя
пальчик
палюга
палюх
палючий
паля
паля 2
паляниця
паляничити
паляничка
палянишниця
палянка
паляр
палярня
памеги
памнятати
памнятущий
памолодок
памолодь
памолоток
паморозь
паморока
паморочити
паморочка
пампух
пампуха
памула
памфиль
пам'ятання
пам'ятати
пам'ятатися
пам'ятка
пам'яткий
пам'ятковий
пам'ятливий
пам'ятний
пам'ятник
пам'ятущий
пам'ять
пан
панаджин
панас
панахати
панахида
панахидник
панва 1
панва 2
паненя
паникадило
Відвідціль нар. = відціль. Десь ти й доріженьки відвідціль не знаєш. Грин. ІІІ. 377.
Зао́хати, -хаю, -єш, гл. Заохать. Тілько пані заоха, або хто з дівчат на ухо за чим озветься. МВ. (О. 1862. III. 35).
Кислота, -ти, ж. Кислота. Кислотою взятись. Покрыться кислымъ. Як не вимиєш довго глечика після молока, то він через день кислотою візьметься. Волч. у.
Около, -ла, с. Наружность, внѣшность. Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини. Мир. ХРВ. 293. Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем. Левиц. Пов. 177. Два хліви мазати, а окола ще скільки! Конст. у. Ум. окільце.
Письменний, -а, -е. Грамотный. Рудч. Ск. І. 5. Письменному книжка в руки. Ном. № 6016.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл. 1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. КС. 1884. І. 32. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне. Харьк. 2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Мет. 398. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати. ЗОЮР. І. 205. 3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. МВ. І. 132. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи. Сим. 228.
Постоячка, -ки, ж. Приборъ, состоящій изъ двухъ, расположенныхъ одинъ надъ другимъ, круговъ на четырехъ ножкахъ, въ средину котораго ставятъ дитя, учащееся ходить. Мил. 30.
Пропихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. пропхатися, -пхаюся, -єшся, гл. Протискиваться, протиснуться, протолкаться. Стала між народом пропихатись. Кв.
Простірний, -а, -е. Просторный.
Татеньків, -кова, -ве Отцовскій.
Нас спонсорують: