Гидючий, -а, -е. Отвратительно гадкій. отвратительно мерзкій, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться.
Дока́зчиця, -ці, ж. Уличительница.
Омряк, -ку, м. Мракъ; помраченіе. Омрак на землю нічка напустила. Лихі, чи не лихі, а в омряці вони, — въ умственномъ помраченіи.
Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.
Прісце, -ця́, с. Ум. отъ просо.
Сонько, -ка, м.
1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку.
2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків.
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться.
Тиляги, -гів, м. Куяки, латы изъ желѣзныхъ или серебряныхъ дощечекъ, нашитыхъ на бархатѣ, сукнѣ или кожѣ. Червониї тиляги під сребром, під златом на себе надіває. Тиляги під золотом та під сріблом понадівали.
Устоньки, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Шлюбний, -на, -не., шлюбови́й, -а́, -е́ Вѣнчальный, свадебный. Шлюбна сукня. Хтось зірвав з мого плеча шлюбову квітку. Шлюбна жінка. Законная, вѣнчанная жена.
