Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать.
Зла́маний, -а, -е. Сломленный. хай їде (іде) на зламану го́лову! Вранное выраженіе: пожеланіе сломать голову уходящему.
Осуд, -ду, м. Осужденіе. Приймуть ще тяжчий осуд.
Позалітати, -та́ємо, -єте, гл. Залетѣть (о многихъ).
Поросити I, -шу́, си́ш, гл. Замочить въ росѣ.
Прямування, -ня, с.
1) Направленіе. Поважне прямування його розуму.
2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування.
Роспрядовитися, -влю́ся, -вишся, гл. О ниткѣ, веревкѣ: раскрутиться. Роспрядовилася нитка.
Снище, -ща, с. = сон 2. Снилось снище. Еней заснув і бачить снище.
Старший 2, ого, м. Начальникъ.
Улюбленець, -нця, м. Любимець. Ум. улюбленчик. Любимчикъ. Бабуся не знає вже. чим свого коханого улюбленчика вшанувати.
