Вискічка, -ки, ж. = вілка.
Дово́лі нар. Довольно, достаточно. Доволі буде з тебе й карбованця. І вовк на волі та й виє доволі. На волі — плачу доволі. А дідизни було доволі, — вічний покой предкам і дідам. У Мирн. употреблено какъ сущ. въ значеніи: довольство. Замолоду натерпівся всього, — поживи хоч зо мною в доволі.
Дожида́ння, -ня, с. Ожиданіе. Бранці у їх весіллячко, кінець дожиданню. Помертвіють люде від страху та дожидання.
Забру́катися, -каюся, -єшся, гл. Запачкаться въ грязь. Забрукається свита як довга.
Задері́й, -рія, м. = задерика. Андрій-задерій.
Лести́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Льстить. Не лести мене своїми пишними словами.
Окахтист, -та, м. Акаѳистъ. Найму за вас окахтист Брацькій Богородиці.
Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте.
Пустоб'Яка, -ки, об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб'яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє.
Розбадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Расхрабриться. Иноді скочить (дитина) розбадьорившись та пугою тебе й набє.