Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шлюбний

Шлюбний, -на, -не., шлюбови́й, -а́, -е́ Вѣнчальный, свадебный. Шлюбна сукня. Хтось зірвав з мого плеча шлюбову квітку. Стор. МПр. 81. Шлюбна жінка. Законная, вѣнчанная жена.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЮБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЮБНИЙ"
Безконечниця, -ці ж. 1) = безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Биндючитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися.
Відо пред. = від. Старший Галич відо Львова. Ном. № 1010.
Дога́д, -ду, м. Догадка. Аби погад, то вийде й догад. Посл. Не в догад. Невдомекъ. І не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу. К. ЧР. 26. На дога́д зна́ти. Догадываться. Ще соколонько не долітає, а батенько на догад знає. Мет. 150. На дога́д казати. Говорить намеками. На дога́д дава́ти. Намекать. Дає тому на догад. Мнж. 109.
Зашумі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зашумѣть. А в городі та у Львові зашуміли верби. Макс. 80.
Ошварь, -рю, м. = обаполокъ. Желех.
Певне нар. Вѣрно, навѣрно, должно быть. Певне ти, дівчино, иншого кохаєш? Чуб. V. 318.
Сплеснути, -сну, -неш, гл. Всплеснуть. ЗОЮР. II. 10. Оглянулась назад себе, в долоні сплеснула. Н. п.
Хощик, -ка, м. Кустъ? Ой бо мене змиє дрібненький дощик, а розчеше терновий хощик. Чуб. V. 1001.
Чемліт, (-ту?), м. = чемерка 1. КС. 1893. XII. 447.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛЮБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.