Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шляма

Шляма, -ми, ж. 1) То мѣсто на концѣ доски, которое остается не отдѣленнымъ пилою, а отколотымъ. 2) У человѣка: ключица. КС. 1900. II. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯМА"
Борзий, -а, -е. Быстрый, скорый. Та як же ти найшов мені ба такій лік борзий. Гол. II. 470., Ум. борзенький.
Голосонько, -нька, м. Ум. отъ голос.
Кордюк, -ка, м. = дюк. Вх. Пч. І. б.
Короп, -па, м. Карпъ, Cyprinus harbus. І риба не аби яка, — все веризуб, коропи, карасі. Стор.
Мелю́чий, -а, -е. Мукомольный. Мелючий млин. Вас. 172.
Пазинати, -на́ю, -єш, гл. = пазити. Вх. Зн. 46.
Позанехаювати, -хаюю, -єш, гл. = позанедбовувати.
Покріпити, -ся. Cм. покріпляти, -ся.
Равер, -ра, м. Большая лягушка, живущая въ колодцахъ. Чуб. І. 66.
Тяжити, -жу, -жи́ш, гл. Обременять, отягощать. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛЯМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.