Вогничок, -чка, м. Ум. отъ вогонь.
Підлисикуватися, -куюся, -єшся, гл. Подольщаться. Чого се ти підлисикуєшся? Шкода! не дам!
Поквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Поклохтать (о насѣдкѣ); поквакать глухо (о лягушкѣ).
Пригадуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. пригадатися, -даюся, -єшся, гл. Припоминаться, припомниться. Усе пригадалося Олесі.
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав.
Стинатися, -ваюся, -єшся, сов. в. стятися, зітнуся, -нешся, гл. Вступать, вступить съ кѣмъ въ борьбу, въ бой, въ споръ, въ тяжбу, сразиться, сцѣпиться. Із ордою Супрун стявся. Стявся з паном наш писарь. Били.... неприятеля всюди, де тілько стинались. Не стинайтесь, пани браття, з Наливайком близько. Мася з матірю зуб на зуб стинається.
Страшенний, -а, -е. Ужасный. Коли ж схопиться страшенний вітер. Ховався страшенний змій.
Усьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебнуть, втянуть въ ротъ жидкаго. Брат лиш єдну лижку всьорбав.
Ухнути Cм. ухати.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Чорт зна що, не Брути! Чорт зна що плутає. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Чорт його зна, як і вчитись. Чорт батька знає, як співають! Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. 2) Родъ игры. Ум. чортик, чорто́к. Ув. чортисько, чортище. Чортяка.