Безецний, -а, -е. 1) Безстыжій, безсовѣстный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. 2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите, що вона дуже безецна.... то не давайте дрюкувать.
Бубній, -нія, м.
1) Играющій на бубнѣ.
2) Безъ умолку болтающій.
Випруджувати, -джую, -єш, сов. в. випрудити, -джу, -диш, гл. Изгонять, изгнать, выискивать, выискать (о насѣкомыхъ-паразитахъ). Випрудив нужу.
Голь, -лі, ж. Голь, бѣднота. Голь нещадима.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто.
Недуга, -ги, ж. Болѣзнь, недугъ. Не смерть страшна, а недуга. у недузі лежати. Быть, лежать больной. Там Маруся в недузі лежала. Я аж два дні пролежала в недузі.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться.
Стоженько, -ка, м. Ум. отъ стіг.
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак.
Фанда, -ди, ж.
1) Длинная плеть. Вокомони з нагайками, гуменні з фандою.
2) Фанди. Клинья въ женскомъ полушубкѣ, расходящіеся отъ таліи. Ув. фанди́ще. Поїдь но, дідуню, та на ярмарчище, та купи на бабу велику фандище.
