Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побренькач

Побренькач, -ча, м. Больше во мн. ч. побре́нькачі. Звонкая монета, деньги (переносно, въ пословицѣ). Аби були побренькачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРЕНЬКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРЕНЬКАЧ"
Ґондзоля́ка, -ки, м. Ув. отъ ґондзоль. Ще собі зуби повибиває ґондзолякою отим. Подольск. г.
Запо́взати, -заю, -єш, гл. Заползать, начать ползать.
Лагузка, -ки, ж. = галузка. І лагузки не випросиш. Черк. у.
Лі́карський, -а, -е. Лѣкарскій; врачебный.
Малодосві́дній, -я, -є. Малоопытный. Діти малодосвідні. K. ЦН. 192.
Облагодити, -джу, -диш, гл. 1) Поправить, починить. 2) Приготовить. Вже й сани облагодив, а снігу й досі нема.
Ряндя, -дя, с. Лохмотье, тряпье. Угор.
Сербський, -а, -е. Сербскій. Федьк. І. 130.
Синета, -ти, ж. Темный лѣсъ. Желех. Ой на горі синета. Гол. III. 244.
Твердко нар. = твердо. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБРЕНЬКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.