Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побренькач

Побренькач, -ча, м. Больше во мн. ч. побре́нькачі. Звонкая монета, деньги (переносно, въ пословицѣ). Аби були побренькачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРЕНЬКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРЕНЬКАЧ"
Збі́рниця, -ці, ж. 1) Метла. ЗЮЗО. II. 180. 2) Сборище. Котл. Ен. IV. 71.
Кари, кар, ж. мн. Водовозные дроги. Колеса, бендюги і кари, і самиї церковні мари. Котл. Ен.
Ми́ля II, -лі, ж. Обрядовое умываніе изъ рѣки или колодца новобрачныхъ въ понедѣльникъ, по возвращеніи новобрачной изъ церкви, гдѣ ее покрива́ють. Мил. 124, 125.
На́взбіч нар. Стороною. Не поїхав навпростець, а навзбіч.
Неліпашка, -ки, ж. Нелѣпившая. Свашка-неліпашка шишок не ліпила. Грин. III. 486.
Підтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підте́рти, -дітру́, -треш, гл. Подтирать, подтереть. Драг. 14.
Трахтирний, -а, -е. Трактирный. Шейк.
Центротяжний, -а, -е. Центростремительный. Желех.
Чудотворник, -ка, м. Книга, въ которой разсказаны чудеса святыхъ. Брат узяв чудотворник у руки та читав коло стола на голос, бо неня дуже любили слухати, як він читає. Федьк. Пов. 15.
Щиколоток, -тка, м. = щиколодка. Виросло в лісі деревце ні на п'ядь, ні на щиколоток. Ном. стр. 295, № 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБРЕНЬКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.