Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поброїти

Поброїти, -ро́ю, -їш, гл. = наброїти. Вх. Лем. 451.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРОЇТИ"
Гу́для, -лі, ж. 1) Сумятица, безпорядокъ, смятеніе. Вх. Лем. 406. 2) Плохая работа. Вх. Лем. 406.
Обпоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. обпоганитися, -нюся, -нишся, гл. Обгаживаться, обгадиться, оскверняться, оскверниться.
Порозсупонювати, -нюю, -єш, гл. Развязать супоню (во множествѣ).
Поросточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и росточи́ти, но во множествѣ.
Прогарчати, -чу, -чи́ш, гл. Проворчать. Щука узяв подарунок, доторкнувся устами до сукні молодої і щось прогарчав собі під ніс. Стор. МПр. 85.
Спристрітити, -річу, -тиш, гл. Сглазить. Спристрітили хлопця лихі люде. Васильк. у.  
Сума, -ми, ж. Сума. Багатий шепче з кумою, а убогий з сумою. Ном. № 1594.
Указ, -зу, м. 1) Указаніе. Миршава голова мені не указ. Ном. № 5313. 2) Указъ. Пошукаймо указу, щоб напитись по другому разу. Ном. № 11633. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591.
Хапкий, -а, -е. 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні. Волч. у. 2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий. Черк. у.
Шупнути, -пну, -неш, гл. Ударить. Шупнув кулаком. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБРОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.