Відгосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. Перестать быть хозяиномъ.
Віжений, -а, -е. ? Нехай Бог милує всякого хрещеного та й попа віженого.
Дові́яти, -ві́ю, -єш, гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь.
Зацура́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Чуждаться кого.
Нехлюйство, -ва, с. Неряшливость.
Остатися Cм. оставатися.
Підласий, -а, -е. Бѣлобрюхий. Підласий — сам чорний, а живіт або груди білі. Підласий... віл. А чапелька підласа до вісілля ласа.
Помішати, -ша́ю, -єш, гл.
1) Помѣшать. Борщ каже: «помішай мене!».
2) Смѣшать. З хатами помішані якісь хлівці, якісь загороди.
Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл.
1) = покудлати.
2) Отколотить.
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл.
1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки.
2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука.
