Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побродити

Побродити, -джу, -диш, гл. 1) Походить въ бродъ. Побродила по воді. Кв. 2) Отправиться бродить, уйти изъ дому. Сама сь дівка побродила, що сь козака полюбила. Гол. I. 121. 3) Потоптать, бродя. Походжено та поброджено вороними кіньми, то ж ходила, побродила журавочка з дітьми. Чуб. V. 52. Не жаль мені тої травиці, що її побродила, тільки жаль мені свого пір'ячка, що його поронила. Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРОДИТИ"
Гичечка, -ки, ж. Ум. отъ гичка.
Джигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно хлестнуть, ударить. 2) Сильно ужалить. Дрік як джигоне ту кобилу. Мнж. 56. Джигонула здорово гадюка. Харьк. у.
Знюхатися, -хаюся, -єшся, гл. Снюхаться, сойтись. Жіноче плем'я лукаве, що тільки з ким знюхається, то вже певно готове збрехать. Рудч. Ск. І. 132.
Кахкати, -каю, -єш с. в. кахнути, -хну, -неш, гл. Кричать (объ уткѣ). На морі качки кахкали. Мнж. 56. Кахнула утка — на морі чутка. Ном. № 290.
Лощовина, -ни, ж. Лощина.
Поцвітити, -чу, -тиш, гл. Украсить цвѣтами? Поцвічена калинонька, поцвіченая, уже наша Маруся повінчаная. Мил. Св. 7.
Приключитися, -чи́ться, гл. употребл. только въ 3-мъ лицѣ. Приключиться. Приключилося їм горе. Рудч. Ск. І. 131.
Примерки, -рок, ж. мн. Сумерки.
Сорочка, -ки, ж. Рубаха, рубашка, сорочка. Як неділя, то й сорочка біла. Ном. № 530. Ум. соро́ченька, сорочечка. Чуб. V. 332.  
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБРОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.