Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побродити

Побродити, -джу, -диш, гл. 1) Походить въ бродъ. Побродила по воді. Кв. 2) Отправиться бродить, уйти изъ дому. Сама сь дівка побродила, що сь козака полюбила. Гол. I. 121. 3) Потоптать, бродя. Походжено та поброджено вороними кіньми, то ж ходила, побродила журавочка з дітьми. Чуб. V. 52. Не жаль мені тої травиці, що її побродила, тільки жаль мені свого пір'ячка, що його поронила. Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРОДИТИ"
Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати. Рудч. Ск. І. 10.
Голопузя, -зяти, с. 1) = голопуцьок. 2) Бѣднякъ, оборвышъ. Вх. Зн. 11.
Залінува́тися, -ну́́юся, -єшся, гл. Залѣниться.
Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Недякуваний, -а, -е. Оставшійся безъ благодарности. Прийшов непроханий, підеш недякуваний. Посл.
Отісонька, -ки, ж. Ум. отъ отоса.
Перехарамаркати, -каю, -єш, гл. Поспѣшно прочесть подъ носъ, пробормотать. Піп та дяк так сяк перехарамаркали службу.
Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.
Хвантя, -тя, с. Одежда, платье. Черк. у.
Шельмувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБРОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.