Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побілілий

Побілілий, -а, -е. 1) Побѣлѣвшій. 2) Поблѣднѣвшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛІЛИЙ"
Вогірок 2, -рка, м. = огірок. Ум. Вогірочок. Жаб'ячі вогірочки. Раст. Menyanthes trifoliate. Вх. Пч. І. 11.
Вонючка, -ки 1), Раст. а) Клоповникъ, Sepidum ruderare; б) Раст. Cimicifuda foetida Z. ЗЮЗО. I. 118. 2) Жучекъ изъ породы жужелицъ.
Їволга, -ги, ж. пт. иволга. Їволга, їволга! свиню ссала, порося вкрала! (кажуть їволзі). А ти кобилу! — ніби каже їволга. Ном. № 10261.
Муги́кати, -каю, -єш, гл. Пѣть подъ носъ, мурлыкать. Гуляв собі пренеповинний в саду та арію якусь мугикав стиха. Шевч. 556.
Передком нар. Передомъ. І задком, і передком перед паном Хведорком. Н. п.
Ріплях, -ха, м. Раст. Lappa tomentosa. Вх. Пч. І. 8.
Рух, -ху, м. Движеніе. Гн. 1. 96. Рух його, хода, все було поважне. Левиц. Пов. 9.
Скоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покориться.
Сліпак, -ка, м. 1) Слѣпець. 2) Жив. = веретільник 1. Вх. Пч. І. 16. 3) Раст. а) Lychnis vespertina Sibthorp. ЗЮЗО. І. 127. б) Papaver orientale L. ЗЮЗО. І. 130. 4) мн. Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6. Ув. сліпачи́ще. Чого б сліпачище хтів, як би пліт бачив. Ном. № 5375.
Старанкуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться изрытымъ оспою. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.