Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побілілий

Побілілий, -а, -е. 1) Побѣлѣвшій. 2) Поблѣднѣвшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛІЛИЙ"
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 231.
Галаджійка, -ки, ж. Небольшой плужокъ съ прямой градилью, безъ колісні. Одесс. у.
Діди́ще, -ща, м. Ув. отъ дід.
Дорогото́ва, -ви, ж. Дорогая цѣна. Для дороготови і батька продать готови. Ном. № 10518.
Ких! меж. Выражаетъ смѣхъ. Ких-ких-ких! — засміялись чумаки. О. 1861. X. 22.
Наги́ркати, -каю, -єш, гл. = нагарчати.
Неспокійник, -ка, м. Безпокойный человѣкъ.
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Грин. II. 63. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43.
Хухрити, -рю, -риш, гл. = лузати. Хухрити насіння. Лубен. у.
Шнуркування, -ня, с. Отдѣлка платья цвѣтными шнурками. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.