Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побілілий

Побілілий, -а, -е. 1) Побѣлѣвшій. 2) Поблѣднѣвшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛІЛИЙ"
Вигодити, -джу, -диш, гл. Угодить. Як встану раненько, кождому вигоджу. Гол. ІІІ. 348.годину. Выбрать время. Вигодили таку годину, що нікого дома не було. Черк. у.
Вимагати, -гаю, -єш, сов. в. вимогти, -можу, -жеш, гл. Требовать, потребовать. Вона вимагатиме добрих коней, панського погонича. Левиц. І. 318.
Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Миліо́н, -ну, м. Милліонъ. Сонце завбільшки таке, що з нього можна б зробити сливе півтора миліони наших земель. Дещо, 25.
Обезчестити, -щу, -стиш, гл. Обезчестить. Лайдак!.. Пропив усе добро, а тепер обезчестив мене. Левиц. І. 529.
Поглянути, -ну, -неш, гл. Взглянуть. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37. Погляну я у віконце. Чуб. V. 649.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя. Волч. у.
Утрунок, -нку, м. = тлунок. Лубен. у.
Шух, -ха, м. Мѣра дровъ. Шух. I. 265.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.