Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побілішати

Побілішати, -шаю, -єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛІШАТИ"
Вартовик, -ка, м. = вартівник. Левч. 157.
Гайно нар. Мѣшкотно, медленно.
Етноґрафува́ти, -фу́ю, -єш, гл. Заниматься этнографіей. Як вільно ще було етноґрафувати проміж народом на Вкраїні, я записав її (пісню) в рідній околиці Хмельницького. К. Кр. 21.
Куковка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.
Напіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. напекти́ся, -печу́ся, -че́шся, гл. 1) Напекаться, напечься. Лице напеклося біля печі. Левиц. І. 2) Нажариваться, нажариться.
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
Пританцьовувати, -вую, -єш, гл. Пританцовывать. Він приспівував і пританцьовував, узявшись в боки. Левиц. І. 478.
Процесія, -сії, ж. Церковное шествіе съ крестами, хоругвями. Чуб. І. 286. Лежать вони до світа; приходять до них з процесією, і беруть їх у церкву. Рудч. Ск. І. 79.
Сключитися, -чуся, -чишся, гл. = склюбачитися. Вх. Лем. 466.
Солопій, -пія, м. Ротозѣй.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.