Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побіляти

Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Чуб. V. 462. Побілили... полотно. Рудч. Ск. II. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛЯТИ"
Беркут, -та, м. Беркутъ. Agnila fulva.
Вісник, -ка, м. У столяровъ, бочаровъ: скобель. Желех.
Довга́ль, -ля́, м. 1) Высокій и худой человѣкъ. Черном. 2) Кузнецкій молотокъ съ острымъ и длиннымъ носомъ.
За́писка, -ки, ж. 1) Запись. 2) Записка. Присилає Максим козака з запискою до замку. ЗОЮР. І. 244. У гребенщиковъ записку писати значитъ проводить по длинѣ гребенки, въ видѣ украшенія, тонкія параллельныя линіи. Вас. 163. Ум. за́писочка. На, брате коте, тобі отсю записочку: ти в хаті, в сухому сидиш, то й запи сочка ніколи не помокне. Грин. І. 8.
Кошлатити, -лачу, -тиш, гл. = кошлати.
На́зирком нар. Слѣдомъ, не выпуская изъ виду. Пішов, а я за ним назирком: до яких се знакомих людей він ходить. МВ. І. 62.
Посіктися, -січуся, -че́шся, гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться. Шевч. 330.
Пропалати, -ла́ю, -єш, гл. Очистить ошелушенное зерно отъ шелухи (Cм. палати 3). Пропалай мені мак.
Пштирок, -рка, м. Щелчекъ по носу. Вх. Лем. 459.
Уплескатися, -щуся, -щешся, гл. Проболтаться. Гляди мені, чоловіче, не вплещись, як що до чого дійдеться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.