Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побілувати

Побілувати, -лую, -єш, гл. 1) Посдирать кожи съ животныхъ. 2) Побѣлить стѣну бѣлой глиной. Давайте глини, будемо сіркувати, а послі побілуємо. ( Залюбовск.)
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛУВАТИ"
Вернина, -ни, ж. = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Гардаджій, -джія., м. Мастеръ, устраивающій гард 3. МУЕ. I. 43, 36.
До́нчик, -ка, до́нчичок, -чка, м. Ум. отъ доне́ць.
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Запошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запоши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Запошивать, запошить. Одна шила, друга запошивала. Мнж. 150.
Наоко́ло нар. Вокругъ. Наоколо того села були ліси, гори.
Окладник, -ка, м. = Раст. буркун. Вх. Пч. І. 11.
Пацик, паци́к! цюнка-на!, меж. для призыва свиней. Вх. Лем. 447.
Повилущувати, -щую, -єш, гл. Вышелушить (во множествѣ).
Терполої, -ло́їв, мн. = кирполої. Херс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.