Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побірати

Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш. Гн. II. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРАТИ"
Дитинча́, -ча́ти, с. = Дитиня. Грин. II. 314.
Идольство, -ва, с. = идолопоклонство. К. ПС. 130. Идольство борола наша віра. К. МБ. XI. 145.
Мінджува́ти и пр. = менджувати и пр.
Обкакати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Замарать, опачкать испражненіями.
Перебрех, -ху, м. Перевираніе, извращеніе фактовъ. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться. К. Дз. 90.
Позохочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Проявить охоту, желаніе, согласиться что либо сдѣлать (о многихъ).
Розмружити, -жу, -жиш, гл. Раскрыть (глаза). А лях тужить вдень і вночі, не розмружить своїх очей. Чуб. V. 236.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1)мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. Чуб. III. 347. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. АД. І. 113. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю. Мир. ХРВ. 357.  
Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Шморгонути, -ну, -неш, гл. 1) Съ силой дернуть. Як захвате з землі колос в корх, як шморгоне, — думав увесь обшморгнуть. Драг. 14. 2) Съ силой ударить. 3) Съ силой побѣжать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.