Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побірати

Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш. Гн. II. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРАТИ"
Болотянок, -нка, м. Раст. Caltha palustris, курослѣпъ болотный. Конст. у.
Гам, -му, м. Крикъ, шумъ. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 333.
Єрете́нний, -а, -е. = еретичий. Єретенний сину! КС. 1883. I. 46.
Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.
Зойкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, гл. Вопить, стонать, застонать. Желех.
Карбець, -бця́, м. Ум. отъ карб.
Кінцьовий, -а, -е. = кінцевий. кінцьо́вий гребінець. Гребень изъ верхушки (конца) рога. Вас. 164.
Прузик, -ка, м. Кузнечикъ. Херс. г.
Пуп'яшечок, -чка, м. Ум. отъ пуп'яшок.
Ромпас, -са, м. Двойная подошва. Гол. Од. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.