Відправа, -ви, ж.
1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Попи добилися копійки і за одправи принялись. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу.
2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня».
Дерни́на, -ни, ж. Кусокъ дерна. Неси оці дві дернині.
Задо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Замо́кти Cм. замокати.
Кахляний, -а, -е. = кахельний.
Перепускати, -ка́ю, -єш, сов. в. перепустити, -пущу, -стиш, гл.
1) Пропускать, пропустить.
2) — через що. Перегонять, перегнать, просѣять, профильтровать.
3) Уступать, уступить. Кожне було скоріше своє перепустить, ніж попустить із хазяйського.
4) Уступать, уступить очередь. А там завізно було, повен млин натаскали, черга йому прийшлася б аж через тиждень. Дай, — каже, — збрешу, що в мене батько на лаві лежить, то перепустять.
5) Чрезъ мѣру передерживать, передержать при какой либо работѣ, напр. перемочить, пережечь и пр.
Погорда, -ди, ж. Пренебрежете, презрѣніе. Не видко було ні ненависти, ні погорди.
Пригана, -ни, ж. = догана. Дала-'с ми, миленька, дала-'с ми пригану, же я є'м не варта за файку дугану.
Ринда, -ди, ри́ндя, -ді, ж. Свинья. Скунда скаче, ринда риє. (Заг.: сорока і свиня). Назад, ринде, завтра пятниця. Іди, ринде, де инде, де тебе не знатимуть і риндою не зватимуть.
Шарпанина, -ни, ж.
1) Терзаніе, разрываніе.
2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мирін під шарпанину десь дівся.
3) Грабежъ, награбленное добро. Та в його тільки й чести, що руїна, у його слава — тільки шарпанина.
4) Cм. баба 17. З отрібки баба-шарпанина. Соми, лящі на шарпанину.
