Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побір

Побір, -бо́ру, м. Поборъ; взятки. Невелика ще біда сі побори. Стор. Ум. побірок. От же побірки прокляті. Костом.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІР"
Деревля́нка, -ки, ж. = Дерев'янка. Ум. Деревля́ночка.
Дякува́ння 2, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
Ключик, -ка, м. Ум. отъ ключ. 1) Cм. ключ. 2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.
Поодружувати, -жую, -єш, гл. Сочетать бракомъ, поженить (многихъ).
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Поробляти, -ля́ю, -єш, гл. Подѣлывать. А що поробляєте, куме? Черк. у.
Пробачати, -ча́ю, -єш, сов. в. пробачити, -чу, -чиш, гл. Прощать, простить, извинять, извинить. Пробачте, гості мої: не скупость, така спроможность. Ном. № 12025.
Рівнісінький, -а, -е. Совершенно гладкій,, с. прямой, с. равный.
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво. Гн. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.