Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валій

Валій, -лія, м. Сукновалъ. ЗЮЗО. І. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛІЙ"
Випадковий, -а, -е. Случайный. Щирість у нас річ випадкова, що якось несамохіть виявляється. Г. Барв. 378.
Зду́ти Cм. здувати.
Лози́на, -ни, ж. Стебель лозы. Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. Чуб. V. 106. Ум. лозинка, лози́ночка.
Набли́зити, -ся. Cм. Наближа́ти, наближа́тися.
Перебігти Cм. перебігати.
Позарубувати, -бую, -єш, гл. Зарубить (во множествѣ).
Привільний, -а, -е. Привольный.
Спаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, испакоститься.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.
Цибух, -ха, м. 1) Чубукъ. Згубив люльку і цибух. Грин. ІІІ. 288. 2) Черенокъ винограда, чубукъ. цибух одбиває. Виноградный чубукъ даетъ ростки. Херс. Ум. цибушо́к. Шух. І. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.