Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валкувати

Валкувати, -ку́ю, -єш, гл. Скатывать въ валъ (сѣно).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛКУВАТИ"
Борозенька, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Випхати и випхнути Cм. випихати.
Ластівчики, -ків, м. мн. Раст. Geranium columbinum. Вх. Пч. І. 10.
Ли́пнути, -ну, -неш, гл. 1) Липнуть, приставать. З чим ся обходимо, тоє до нас липне. Ном. № 5990. 2) Льнуть. Всі його люблять, всі до його липнуть. Котл. Н. П.
Познаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись (во множествѣ). Усе познаходилося, що в їх покрадено. Черниг. у.
Пробрязкати, -каю, -єш, гл. Пробренчать извѣстное время.
Скопилити, -лю, -лиш, гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли. Г. Арт. (О. 1861. III. 107).
Спарний, -а, -е. Душный. Желех.
Тарабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі. Св. Л. 234.
Уретно нар. Скучно, печально. Самому уретно в хаті. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.