Борозний, -а, -е. = борозенний Запріг хлопець п'ять волів, — нема шостого колішенного, борозного.
Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Загу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Начать ударять, начать глухо стучать, сильно стучать. 2) Пойти тяжелой поступью.
Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл.
1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку.
2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала.
Кло, кла, с.
1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе.
2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла.
3) Ростокъ. Цибуля пущат кла.
Облишитися, -шуся, -шишся, гл. Не стать, не хватить. Сновигає: вже й одежі й харчу облишився. У його вода мабуть скоро облишиться.
Плохута, -ти, м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Ум. плохутка. Еней же був собі плохутка.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно.
Татусеньків, тату́сечків, -кова, -ве Принадлежащій татусеві.
Хоха, -хи, ж. Страшилище, пугало, которымъ пугаютъ дѣтей. оце́ хо́ха! — говоритъ на странно одѣтую или странно повязанную женщину.
