Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валкий

Валкий, -а, -е. О гончарной глинѣ: тощая глина, требующая примѣси болѣе жирной глины. Вас. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛКИЙ"
Видма, -ми, ж. Песчаное мѣсто, изъ котораго въ вѣтренную погоду засыпаетъ пескомъ ближайшія поля. Кролевец. у.
Зів, -ву, м. 1) Въ пловучей, на лодкахъ, мельницѣ: пролетъ между двумя лодками для водяной струи, приводящей въ дѣйствіе мельничныя колеса. Вас. 173. 2) мн. зіва и зіви. а) Ротъ. Свої ж слова та їй у зіва! Ном. № 7029. б) Жабры. в) Въ плугѣ: отверстіе между леміше́м и череслом. Як у плуг у зіви набереться багато трави, як ореш, то плуг погано одвертає скибу. Волч. у. (Лободовск.).
Конич, -ча, м. = конюшина. Вх. Лем. 426.
Кошечник, -ка, м. = котики 3, б. ЗЮЗО. І. 129.
Натрутити Cм. натручувати.
Обмолодь, -ді, ж. Молодые побѣги. Радом. у.
Перепотіти, -тію, -єш, гл. 1) Перепотѣть. 2) Пропотѣть.
Підродити, -джу́, -диш, гл. Уродить, родить. Не літо ніщо не підродило.
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Троян I, -на, м. 1) Отецъ, имѣющій трехъ близнецовъ. Черк. у. 2) Тройка (лошадей). Максим подарував Чіпці троян добрих коней. Мир. ХРВ. 342. 3) Родъ танца. Пустилась трояна, приспівуючи. Г. Барв. 45. 4) Раст. Trifolium pratense L. ЗЮЗО. I. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.