Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

портки
портний
портнина
портняний
порток
портрет
портреть
порть
портяний
портяниці
портянка
поруб
порубати
порубок
поруга
поругатися
порудіти
поруйнувати
порука
порукатися
порукувати
порусявіти
порух
поруха
поруч
поручати
поручатися
поручник
поручча
порушати
порушатися
порушище
порушник I
порушник II
порхавка
порційка
порція
порчак
порюмати
порюмсати
порябити
порябіти
поряджати
порядити
порядкування
порядкувати
порядний
порядність
порядно
порядок
поряду
поряжатися
порясочка
порятувати
порятунок
посаг
посагувати
посад
посада
посаджати
посадити
посадитися
посадище
посадки
посадний
посадовити
посажати
посаженько
посамперед
посапати 2
посапувати
посатаніти
посваволити
посварити
посваритися
посварка
посватати
посвататися
посвататися 2
посватувати
посвахатися
посвашкувати
посвербіти
посвист
посвистати
посвистач
посвідувати
посвідчення
посвідчити
посвіт
посвітач
посвітити
посвітитися
посвоїтися
посвят
посвятити
посвятний
посвятство
посвячене
посвячіння
посвячувати
посвячуватися
посвящення
посвящувати
посев
поседіння
поседіти
посел
поселити
поселитися
поселок
посельство
посельський
посемейка
посемейство
посердити
посердитися
посеред
посередині
посередник
Безробіття, -тя, с. Безработица. Желех.
Відрадощі, -щей, ж. мн. = відрадість. Відрадощі жизні, кому ви судились? К. Дз. 135.
Наві́шений, -а, -е. Покрытый чѣмъ-либо повѣшеннымъ на немъ. Божничок, вишиваним рушником навішений. МВ. (О. 1862. III. 57).
Несправа, -ви и несправка, -ки, ж. Неаккуратность, неисправность. За це мені малий клопіт, бо то, правду сказавши, його діло. Одколи загад був — і досі ще несправлені гроші. Ой, та попосиде він на вежі за свої несправки! Васильк. у.
Обстрижчини, -чин, ж. мн. Обрядовая первая стрижка ребенка по истеченіи перваго года его жизни. Мил. 31.
Ольшина, -ни, ж. = вільшина. Дівчина з ольшини виходить. Чуб. V. 347.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл. 1) Постирать много. 2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ. Харьк. у.
Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Стромлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Втыкаться, вонзаться.
Угрузати, -за́ю, -єш, сов. в. угрузти, -зну, -неш, гл. Вязнуть, завязнуть. Так кінь по коліна і вгруз у землю. Рудч. Ск. II. 71.
Нас спонсорують: