Безкостий, -а, -е. Не имѣющій костей, безкостный. Говорить язик безкостий та договориться до одного конця. Бугай безкостий перепливе Дунай безмостий.
Гетта! меж. Крикъ на лошадь: направо.
Городо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ го́род. Городок наш — так собі городок, нічого. 2) Ум. отъ горо́д. По-проз мій городок стежечкою до иншої йдеш. 3) Родъ игры. Обозначенное мѣсто для хороводной игры «криви́й тане́ць». 4) Древнее земляное укрѣпленіе. 5) Городка́ми пришива́ти. Пришивать зубчиками (обшлага къ рукавамъ, воротникъ къ рубахѣ).
За́віть, -ті, ж. Проволока на задникѣ сапога.
За́пічок, -чка, м. Мѣсто на печи (гдѣ лежать). Сидить собі баба на запічку. Такий убогий, що й кошеняти нічим з запічка виманити.
Лементі́ти, -чу, -тиш, гл. Кричать, громко говорить. Жінки лементіли біля корчми, аби дав жид без грошей горілки.
Меті́льник, -ка, м. Метельщикъ. Метільники хату замітають.
Надрі́зати Cм. надрізувати.
Понад пред. Надъ, вдоль чего, около. Понад морем-Дунаєм вітер явор хитає. Пливе понад берегом. Понад шляхом, щирицею ховрашки гуляють.
Стукнутися, -нуся, -нешся, гл. Удариться. Осідала підо мною земля, аж поки не стукнувся об пекельні ворота.