Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пасисто
пасіка
пасічити
пасічка
пасічник
пасічниківна
пасічникування
пасічникувати
пасічниця
пасішник
пасія
паска
пасклин
паскуд
паскуда
паскудивий
паскудити
паскудитися
паскудний
паскудник
паскудниця
паскудність
паскудно
паскудство
паслина
паслін
пасман
пасмистий
пасмо
пасмуга
пасовий
пасовисько
пасовиця
пасовище
пасок
пасока
паста
пастая
паства
пастернак
пасти I
пасти II
пастирка
пастися
пастівень
пастівник
пастка
пастрама
пастрома
пастрьома
пастух
пастухувати
пастушечка
пастуший
пастушити
пастушка
пастушок
пастущина
пасть
пасчаний
пасчин
пасчинка
пательня
патер
патериця
патик
патика
патинок
патичка
патичок
патиччя
паткань
патлама
патламити
патлань
патлатий
патлач
патлашки
патли
патока
патолоч
патолоча
патрамент
патрати
патрахіль
патрет
патретник
патріот
патріотизм
патріотичний
патріотка
патріярх
патрон
патрохати
патрувати
патьок
патьохи
патя
патякало
патякати
патяки
паужіня
пауз
паузник
паук
пауки
паучина
паучиня
пах
паха
пахання
пахати
пахва
пахвина
пахіття
пахмурний
пахмурно
пахно
пахнота
пахнути
Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы. Шейк.
Бурт, -ту, м. 1) Пазъ, желобокъ въ столбахъ для закладыванія досокъ. Подольск. г. Лебед. у. 2) = буртниця. Мик. 181.
Двійловий, -а, -е. Относящійся къ двійлу.
Колінчик, -ка, м. Колѣнце въ стеблѣ. Ой стерегла я жита, пшаниці... Щоб з колосочки не видзьобало, щоб колінчика не виломило. Чуб. III. 454. Cм. колінце 2.
Котигорошок, -шка, м. Сказочный богатырь, мать котораго забеременѣла отъ съѣденной горошинки. Мнж. 30.
Ма́тися, -маюся, -єшся, гл. 1) Быть, находиться, имѣться. А третя (частина війська) где ся має? В Чорному морі потопає. АД. Як би так малось, як не мається, так що б то було! Ном. № 5373. А малась воля, малась сила! Шевч. Як би малась сила! Шевч. 46. День той малось свято. Мкр. Н. 15. 2) Поживать, чувствовать себя. Здоров, Еоле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш? Котл. Ен. Иногда вмѣсто ся — себе: Там сидів сокіл, — смутно себе мав. АД. матимешся! Будетъ тебѣ! Як фельфебер тебе захопить, то матимешся! Федьк. 3) О матеріальной обезпеченности: як він мається? Насколько онъ состоятеленъ? добре мається, зле мається. Онъ состоятеленъ, онъ не состоятеленъ. Роспитує про його, як він собі мається, та й напитала, що в його хутір є. МВ. (О. 1862. III. 48). А як він собі мається добре, то й бояре... і тії за його тягнуть руку. К. ЧР. 4) Долженствовать, предполагаться. Скоро вже й весілля малось бути. Грин. І. 66. Подай, мила, білу руку, щоб бачили люде, що малася чужа бути, — тепер моя будеш. Грин. III. 213. Малося йти в город, та дощ не пустив. Зміев. у. 5) Разсчитывать, предполагать. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти. ЗОЮР. І. 206.
Ніде 1 нар. 1) Негдѣ. 2) Некуда. Йому ніде дітись.
Прихильність, -ности, ж. Расположеніе, склонность. Прихильність до своєї віри. Стор. МПр. 80.
Сліза, -зи, ж. = сльоза. По тобі, милий, гарячая покотилась сліза. Чуб. V. 318. слізки пустити. Заплакать Слізки пустила із очей. Котл. Ен. II. 23. Ум. слі́зка, слі́зонька. Ном. № 1493.
Фрела, -ли, ж. = флояра. Вх. Зн. 75.
Нас спонсорують: