Анке́рь и анки́р, -рю, м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю.
Брехливий, -а, -е. 1) Лживый. Здається, був ти не брехливий, таким тебе зна наша Січ.
2) Любящій лаять. Брехливу собаку дальше чути.
Здава́тися, здаю́ся, -є́шся, сов. в. зда́тися, зда́мся, здаси́ся, гл. 1) Сдаваться, сдаться, поддаваться, поддаться, уступать, уступить. Ти дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. 2) Полагаться, положиться на. Та на волю Божу здайся. Ти по сім боці, я по тім боці, передайся до мене, ти чорнява, кучерява, не здавайся на мене. Я оце здався на мого Форнагія, чи не налагодить він того діла. 3) Ссылаться, сослаться. Здався циган на свої діти. Що сьому правда, — здаюсь на людей. 4) Казаться, показаться. Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Ой здається, моє серце, що ти мальована. 5) Годиться, пригодиться, быть нужнымъ. Про що мені здались нікчемні руки? Нащо він мені здався? Що я вам на сміх здався, чи що?.
Надгорі́ти Cм. надгоряти.
Нижній, -я, -є. Нижній. Не випрохав нижнього, не випросиш вищого.
Оббірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обібрати, обберу, -ре́ш, гл.
1) Обирать, обобрать.
2) Объѣдать, объѣсть, обгладывать, обглодать. Сидить хлопець коло стола, курча оббірає. Тоді вовці-сірохманці нахождали і орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, біле тіло коло жовтої кости оббірали.
3) Избирать, избрать, выбрать. Собі місця не обібрав. Ні читати, ні писати, а хотять за короля обібрати. Обібрали одного з себе і послали до його баби. Ой дівчино люба, мила... ти ж то мене обібрала і одного в світі покохала.
Помочи, поможу, -жеш, гл. = помогти.
Пролити, -ся. Cм. проливати, -ся.
Скубка, -ки, ж. 1) = скубанка 1. Од чого більш жаль візьме: чи од батькових скубок, або хоть і пужки, чи од материного голублення. 2) мн. Родъ игры въ карты, при которой проигравшихъ дергаютъ за волосы.
Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив.
