Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паслін

Паслін, пасльо́н, -льо́ну, м. 1) Раст. а) Solanum nigrum L. Вх. Пч. І. 13. Маркев. 166. Забудь ласощі: паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. Ном. № 5674. б)жовтий. Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. І. 134. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАСЛІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАСЛІН"
Болоночка, -ки, ж. Ум. отъ болона.
Буряковиння, -ня, с. Листья свеклы.
Виступка, -ки = покритка. Вх. Зн. 7.
Гарювати, -рю́ю, -єш, гл. Шалить. Лохв. у. Мил. 61.
Жо́втість, -тости, ж. = жовтина.
Мину́тний, -а, -е. Минутный. К. Гр. Кв. XVIII.
Попідтоптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и підтоптати, но во множествѣ.
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали. Шевч. 233.
Руїна, -ни, ж. 1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Шевч. 36. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн. Шевч. 149. 2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає. К. Іов. 39. 3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну. К. Іов. 47.
Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу. Гол. І. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАСЛІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.