Доте́па, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. 2) Способный чоловѣкъ.
Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!»
Кілок, -лка, м.
1) Колышекъ.
2) Колъ въ плетнѣ. На перелазі, вхопившись руками за два кілки, з'явилась, як з землі виросла, Ганна.
2) Деревянный гвоздь. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили.
4) Вѣшалка въ видѣ колышка, вбиваемаго въ стѣну. До півдня буде вбіратись та начіпляє на себе всього... як на кілок у коморі.
5) Въ дверяхъ крестьянскихъ построекъ: ручка въ видѣ колышка, за которую берутся при отворяніи дверей.
6) Колышекъ, вкладываемый у запора вмѣсто замка. Пивниця на колку.
7) = заніз (у ярмі).
8) Одинъ изъ двухъ деревянныхъ шиповъ, которыми прикрѣпленъ къ оси задній насад крестьянской повозки. Ум. кіло́чок.
Кітька, -ки, ж. Игра состоящая въ катаніи яицъ. І в кітьки крашанками грались.
Накочува́ти 1, -чу́ю, -єш, гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти).
Нив'я, -в'я́, с. Пахотное поле, пахоть. Переорювали панське нив'я. Довго розглядав зелене нив'я. Жайворонки... заливаються собі по — над нив'ям. Тепер саме дикі качки по нив'ях пасуться. По нив'ю погана дорога.
Повзти, -зу, -зе́ш, гл. Ползти, лѣзть, слѣзать. І раком ліз, і повз черевом, і котився з гори.
Сідалка, -ки, ж. = сідавка. Я сидів на сідалці у каюку.
Трець, терця, м. Трущій, тотъ, кто третъ. Ні трець, ні мнець, ні в дуду грець.
Устяж нар. Цугомъ.
