Колінуватий, -а, -е. 1) Колѣнчатый.
2) Извилистый. Колінувата річка.
Крак, -ка, м. Кустъ. У нас де крик, там і козак.
Лобо́дочка, -ки, ж. Ум. отъ лобода.
Мерга́снути, -сну, -неш, гл. Стемнѣть, сдѣлаться пасмурнымъ.
Наштурхати, -хаю, -єш, гл. Натолкать. На базарі наштурхали мені боки.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око.
Переселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. пересели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Переселяться, переселиться.
Підкріпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підкріпити, -плю́, -пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. Коли б тебе Господь підкрепив.
Поникати II, -ка́ю, -єш, сов. в. поникнути, -ну, -неш, гл. Поникать, поникнуть, склониться. Бабуся старенька-старесенька, аж до землі поникає. Поникли голови козачі неначе стоптана трава.
Пообпарювати, -рюю, -єш, гл. Опарить (во множествѣ).
