Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гілечка

Гілечка, -ки, ж. Ум. отъ гілка. Шевч. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЕЧКА"
Дієпи́сний, -а, -е. Историческій.
Запле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Забресть.  
Заті́нок, -нку, м. 1) Мѣсто находящееся въ тѣни. В затінку стане за дівку. Ном. № 7517. Плаче баба, плаче та сіла в затінку. Чуб. V. 1131. 2) Тѣнь. Дивиться кожний на свій затінок на стіні. МУЕ. III. 55.
Заті́пати, -паю, -єш, гл. Начать трепать.
Квасник, -ка, м. 1) Погребъ для квашеныхъ овощей. Кіев. г. 2) Кадка для квашенія. Екатер. г. Мнж. 181. 3) Дубильный чанъ. Сумск. у.
Клюкати, -каю, -єш, гл. 1) Клевать. Якіл сів на дуба та й клюка. Мнж. 4. 2) Ниться (о пульсѣ). Вже жили не клюкають. Ном. № 8233. 8) Выпивать, пьянствовать. Клюкнули вже з ранку добри К. ЧР.
Мальовни́чий, -а, -е. Живописный. Леонид глянув з човна на ту мальовничу группу і осміхнувся. Левиц. І. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231).
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ. Левиц. І.
Позлітка, -ки, ж. 1) Позументъ. Уман. у. Cм. позлотка. 2) Сусальное золото. Грин. III. 507.
Трута, -ти, ж. Ядъ, отрава. Треба трути роздобути. Шевч. Трута-зілля. Ядовитое растеніе. Там ходила-гуляла, трути-зілля шукала. Лукаш. 150. Ум. трутка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.