Горобчи́ха, -хи, ж. = Горобка. П'ять горобчих, а потирі горобця, — виходе, що одній горобчисі нема пари. Мнж. 86.

Добрехатися, -брешу́ся, -шешся, гл. Довраться. До такої добрешись. Ном. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха. Мет. 16.

Лиси́ця, -ці, ж. 1) Лисица (звѣрь). Зна, де вовк, а де лисиця. Ном. № 5716. Лисице, лисице! та й довгий же твій хвіст! Ном. № 13568. накривсь, мов лисиця хвостом. Неудачно скрывалъ свой поступокъ. Въ обрядѣ сватовства, въ обрядовыхъ рѣчахъ сватовъ дѣвушка называется иногда вмѣсто куниці — лисицею. У вас лисиця є, нам снилось, котру Тетяною зовуть... (Изъ рѣчи сватовъ). Алв. 13. 2) Лисій мѣхъ. Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями. Мет. 185. 3) Только во мн. ч. Намерзшіе узоры на оконномъ стеклѣ. 4) Только во мн. ч. Деревянные тиски различной величины и вида, употребляющіеся: а) для сжиманія склеенныхъ досокъ (Мирг. у.); б) для выжиманія воска; в) для сжиманія разламывающагося въ мѣстѣ развѣтвленія дерева. Приборъ состоитъ изъ двухъ досокъ или кусковъ дерева, которые помѣщаются по обѣ стороны развѣтвленія въ деревѣ, послѣ чего концы ихъ сжимаются насквозь проходящими планками. Треба грушу в лисиці взяти, а то розчахнеться. Левч. 161. г) для укрѣпленія стѣны: два столба одинъ противъ другого по обѣ стороны стѣны, концы которыхъ скрѣплены, отчего стѣна стискивается. Хата наша похилилась... Батько хоч і взяв у лисиці, дак облупилася ж кругом, обпала. Г. Барв. 249. д) для поддержанія жердки при работѣ гребенщиковъ. Вас. 164. Жердка висить на лисиці. Cм. лещата. 5) Названіе вола съ малой бѣлой отмѣтиной на лбу. КС. 1898. VII. 42. 6) Раст. Gipsophila muralis. ЗЮЗО. І. 124. Ум. лисичка. Въ сказкахъ обыкновенно съ прибавленіемъ слова сестричка. Лисичка-сестричка і вовк панібрат. Рудч. Ск.

Напіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. напе́ртися, -пруся, -решся, гл. 1) Напираться, напереться, набираться, набраться. Наперлося багато народу. 2) Упрямиться, заупрямиться, упереться. Чоловік її не пускав із хати, а вона таки наперлась і пішла.

Обрушати, -ша́ю, -єш, сов. в. обру́шити, -шу, -шиш, гл. Потрясать, потрясти, поколебать; обваливать, обвалить. Ти нам чисто всю хату обрушив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Роскрамарюватися, -рю́юся, -єшся, гл. Расторговаться.

Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Ном. № 403. Очам світлость показав. Грин. II. 40.

Спасений, -а, -е. 1) Спасшійся. Живе він там (у печері) багато років.... — став спасений. Грин. II. 150 — 151. 2) Влагой. Діло спасене і богоугодне. К. Кр. 9.

Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник. Ном. № 187.

Хилкий, -а, -е. Гибкій, легко нагибающійся. Хилку лозинку і снігирь зігне. Ком. Пр. № 773.