Ворочатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Возвращаться. Ой їдь та їдь, мій милесенький, та не забавляйся, на конику вороненькім назад ворочайся.
2) Поворачиваться. Ой матінко утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько.
3) Имѣться, случаться. Нашим усе чарчина ворочається.
Глогинька, -ки, ж. Ягода боярышника.
Дроби́нник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. 2) Дворъ и хлѣвъ, гдѣ содержать домашнюю птицу.
Намі́т, -ме́ту, м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.
Наскидати, -да́ю, -єш, гл. Набросать. Наскидали самих денежок стільки! Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей.
Обгороджувати, -джую, -єш, сов. в. обгороди́ти, -джу́, -диш, гл. Огораживать, огородить, загораживать, загородить, обвести, окружить. Чоловік виноградник обгородив тином. Двір дошками обгорожений. Мати Марусеньку родила, місяцем обгородила.
Погонач, -ча, м. Часть ручной мельницы. Cм. жорна.
Приблукати, -ка́ю, -єш, гл. = приблудити. Ходила вона, ходила та й приблукала до попа у слободу.
Хвалюші, -люш, ж. = валюша.
