Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попащикувати
попекти
попектися
попеластий
попелитися
попелиця
попелище
попеліти
попельня
попелюх
попелюха
попелястий
попенько
попеня
попер
попервах
поперебивати
поперебиватися
поперебігати
поперебілювати
поперебірати
поперебіратися
поперебовтувати
поперебовтуватися
попереболювати
поперебріхувати
попереброджувати
поперебувати
поперебуватися
попереваблювати
попереважувати
поперевалювати
попереварювати
поперевертати
поперевертатися
поперевисати
поперевінчувати
поперевішувати
поперевіювати
попереводити
попереводитися
поперев'язувати
попереганяти
поперегачувати
поперегинати
поперегледжувати
попереглядати
поперегнивати
попереговорювати
поперегонити
поперегравати
поперегризати
поперед I
поперед II
попередавати
попередавлювати
попередень
попередзвонювати
попередивлятися
попередити
попереді
попереділяти
попередниця
попередній
попередок
попередочку
попередражнювати
попередруковувати
попереду
попередумувати
попережати
попережатися
попереживати
попережовкати
попережовувати
поперезивати
поперезімовувати
поперезувати
поперезуватися
попереинакшувати
попереиначувати
попереїдати
попереїжджати
попереїздити
попереймати
поперейменовувати
поперек
попереказувати
поперекаламучувати
поперекидати
поперекидатися
поперекипати
поперекисати
поперекладати
поперекликати
поперековий
поперековувати
попереконувати
попереконуватися
поперекошувати
поперекрадати
поперекраювати
поперекривати
поперекривляти
поперекрикувати
поперекришувати
поперекручувати
поперекручуватися
поперекульбачувати
поперекуповувати
поперекушувати
поперелагожувати
поперелазити
попереливати
поперелицьовувати
поперелітати
поперелічувати
попереловлювати
попереломлювати
поперелякувати
Ди́мати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! Н. Вол. у. За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати. Гол. II. 688.
Заробітча́нин, -на, м. Работникъ, идущій на заработки. Мир. ХРВ. 68.
Іконний, -а, -е. Иконный. МВ. IІI. 91.
Майови́й, майовний, -а, -е. Майскій. Дощику майового ждали. О. 1861. III. 14.
М'Якши́ти, мнякши́ти, -шу́, -ши́ш и м'якчи́ти, мнякчи́ти, -чу, -чи́ш, гл. Размягчать. Сей вітер м'якшить сніг. М'якшить суху ріллю на полі. К. Псалт. 144.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Наклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. накла́сти, -ладу́, -де́ш, гл. 1) Накладывать, налагать, наложить. Ярмо накладає, воли запрягає. Н. п. На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку. Грин. III. 650. Голова як маківка, а в неї розуму як наклано. Ном. № 5707. 2) Возлагать, возложить. Батюшка їм (молодим) накладає на голови вінці. Грин. III. 516. 3) шапку накладати. Надѣвать шапку. КС. 1883. XI. 500. 4) При мазаньи земляного пола въ сельскихъ хатахъ: заполнять, заполнить глиной выбившіяся углубленныя мѣста. Сим. 130. 5) Только несов. в. Дѣйствовать за одно, имѣть сношенія. Буде з ляхами, мостивими панами, накладати. Мет. 397. Злі люде, накладаючи з нечистою силою, можуть уставати з домовини. Левиц. І. Ворожка з бісом накладає. Ном. № 232. 6) Жертвовать, пожертвовать. На церкви святії нічого не накладав. Голов. III. 262. 7)головою (только съ сов. в.). Сложить голову. Бодай ти своєю головою наклала. Левиц. І. Через тії коні воронії наклав козак головою. Грин. III. 281. 8) накласти дядька. Парепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. — Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Черниг. у.
Нарої́тися, -рою́ся, -ї́шся, гл. Нароиться. Чи багато в тебе сього літа роїв нароїлося?
Ткачишин, -на, -не. Принадлежащій женѣ ткача.
Шуміти I, -мі́ю, -єш, гл. Пѣниться, волноваться. Ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91.
Нас спонсорують: