Вишка, -ки, ж.
1) Чердакъ? Уб'ю та й на вишку скину.
2) На вишках. На столбахъ. Комора не на землі, а на вишках, щоб вода не теє.
Закопти́ти, -ся. Cм. закопчувати, -ся.
Ми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Дергать, рвать, таскать; вырывать, выдергивать съ корнемъ. Здається... микав би за коси. Люде бачили, що вони микали пшеницю, та й досвідчили. Такий уродив маленький ячмінь, що косою не зачепиш, — доводиться микати 2) Мыкать, чесать пеньку или ленъ для пряжи. Микати мичку. 3) микати губами. Шевелить губами.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. А голова никне набік, никне. Никнув аж до землі з туги.
Обпоганювати, -нюю, -єш, сов. в. обпоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, обгадить.
Просвічатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. просвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Освѣщаться, освѣтиться.
2) Просвѣщаться, просвѣтиться. Приступіть до його, просвітіться, люде.
Синець, -нця, м. 1) = синяк 1. Подивись на твоє личко, маєш синців сорок. 2) Рыба. Abramis ballerus. 3) Раст. а) синяк б) Centaurea cyanus.
Сугак, -ка, м. 1) Сайга. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. 2) Желѣзный съ мѣднымъ черенкомъ инструментъ вродѣ шила для прокалыванія дыръ въ постолах, развязыванія узловъ и пр. Бываетъ и роговой.
Тило, -ла́, с. Задняя часть чего, тылъ; хребетъ, спина.
Чига, -ги, ж. = чечуга 1.
