Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Зайде́й, -де́я, м. = зайда і.
Ладка, -ки, ж. 1) Оладья. Млинець лодку посватав. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. плескати у ладки. Бить въ ладоши. Сидить баба на березі, лодками сплеснула. Лодки, ладки, а де були? — В бабки. Ум. ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. А в ніженьки — ходусеньки, а в рученьки — ладусеньки. Ладки-ладусі, а де були? — В бабусі.
Обдаровувати, -вую, -єш, сов. в. обдарувати, -ру́ю, -єш, гл. Одарять, одарить. Се він мене обдарував.
Очемеріти, -рію, -єш, гл. Одурѣть, прійти въ безсознательное состояніе. Вони на мене шпали і хотіли вгинать; а тут ззаду кричать: «бережись, бо вдарить тебе кілком! — я й очемерів і не знаю як повернувсь, та й ударив її.
Піднімати, -ма́ю, -єш, сов. в. підня́ти, -німу, -меш, гл. 1) Поднимать, поднять. Приїхала мила, в головочках сіла, да й підняла китаєчку да й заголосила. На заробітки, піднявши литки. Щоб тебе горою підняло! Поднимать, поднять съ одра болѣзни, вылѣчить. Коли б Він, милосердний, хоч нашого вікарого підняв, що лежить недуж. 2) Воздвигать, воздвигнуть. Бог зможе з сього каміння підняти дітей Авраамові. Дай нам... народній дух з занепаду підняти. 3) Поднимать, поднять (крикъ, шумъ). Народ зійшовсь та гук такий підняв, мов цілину п'ять плугів орють. 4) Возвышать, возвысить. Cм. підіймати. 5) Побуждать, побудить. Ти підняв мене зруйнувати його марно. 6) — духа. Воодушевлять, воодушевить. Cм. підіймати. 7) — на глузи, на сміх. Подымать, поднять на смѣхъ. Cм. підіймати.
Позагострювати, -рюю, -єш, гл. Заострить (во множествѣ).
Рідня, -ні, ж. Родня, родственники. Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моєю. Рідні — край Божа мати, та ні в кого обкочувати.
Снігоцвіт, -ту, м. Бѣлоснѣжный цвѣтокъ. І почали звати лілеєю снігоцвітом.
Шо мѣст. = що. Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує.