Відводити, -джу, -диш, сов. в. відвести, -веду, -деш, гл. 1) Отводить, отвесть. Одведи її додому. 2) Отстранять, отстранить. 3) Взводить, взвесть. Одвів курка і вже хотів.... стріляти.
Доїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. дої́сти, -ї́м, -їси́, -ї́сть, -їмо́, -їсте́, -їдя́ть, гл. 1) Доѣдать, доѣсть. 2) Ѣсть въ достаточномъ количествѣ, насыщаться. Чого ізмарніло твоє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала? Як не доїси, то й святого продаси. На ж тобі, милий, вечеру з обідом, не доїси стравою, то намагай хлібом. 3) Наскучать, наскучить, досаждать, досадить. Ну та й доїда клята корова, що все втікає. Мені Найбільше доїдає Рутульський Турн, собачий син. Чи я тобі, матінко, доїла, що я в твоїй світлонці сиділа. Также и безлично. Виведь мене од батенька: вже мені у батенька доїло.
Злива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. злити, зіллю́, зіллєш, гл. 1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. 2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. 3) Поливать, полить, обливать, облить; заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. Ріка зливає поберіжжє.
Краповий, -а, -е. Въ крапинкахъ. Хто червоного пояса продає, а хто крапового пояса хоче.
Нап'ясти́, -ся. Cм. напинати, -ся.
Підіперти, -пру́, -реш, гл. = підперти.
Попідмощувати, -щую, -єш, гл.
1) Подмостить (во множествѣ).
2) Подложить подъ что (во множествѣ).
Скошувати, -шую, -єш, сов. в. скоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Скашивать, скосить. Косарь непевний, мовчки скосить. Молоде, то як косою скосило.
Устрелити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. Темно, хоч в око встрель.
Чубрик, -ка, м.
1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки.
2) = чубок.
