Брідок, -дка, м.
1) Ум. отъ брід.
2) — курячий. Родъ вышиванья.
Віпса, -си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив.
Зайча́, -ча́ти, с. Зайченокъ.
Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. . 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7) — вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. 8) — ко́пу. Копнить. 9) — межу. Проводить межу. 10) — нитку. Забрасывать неводъ. 11) — присади. Прививать прищепы. 12) — скирту. Метать скирду, стогъ. 13) — хату. Строить избу, домъ. 14) — честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. 15) — до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. 16) — у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать.
Кудрик, -ка, м. Ум. отъ кудерь.
Навбі́льшки нар. = завбільшки.
Наспотич, наспо́тички, нар. Спотыкаясь. Як займу з двора, то наспотич летітимеш.
Острога, -ги, ж.
1) Шпора. Звонять коні копитами, а вояки острогами. І. стиснути острогами. Пришпорить. Ой як стисне козак Нечай коня острогами, за ним ляшків сорок тисяч з голими шаблями.
3) У пѣтуха: задній палець, шпора.
Платтяниця, -ці, ж. Одѣвающаяся въ платье.
Стіль, стелі, ж. = стеля.