Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починатися
починити
починок
починочок
почирятися
почислити
почистити
почитати
почитувати
почищати
почіпка
почкати
почки
почманіти
почмихати
почовгати
почовгатися
почоломкатися
почорнити
почорнілий
почорніти
почорнявий
почортіти
почта
почтивий
почубеньки
почубити
почубитися
почування
почувати
почуватися
почуд
почудування
почудувати
почудуватися
почужатися
почужитися
почукати
почумакувати
почуманіти
почуріти
почурукати
почустрити
почути
почутка
почуття
почутувати
почухати
почухатися
почухмарити
почухмаритися
почухрати
почухратися
почучверіти
пошамотіти
пошамрити
пошандибити
пошанівка
пошанівля
пошанівок
пошанування
пошанувати
пошануватися
пошапарувати
пошапкувати
пошапкуватися
пошарпати
пошарпатися
пошарпушки
пошарувати
пошарудіти
пошастати
пошастатися
пошасть
пошахрувати
пошвендати
пошвендяти
пошевка
пошевцювати
пошелевкатися
пошелепатися
пошелестіти
пошепки
пошепотати
пошепотіти
пошептати
пошептом
пошеретувати
пошерсть
пошерхнути
пошиб
пошибати
пошивайло
пошивальник
пошиванка
пошивання
пошивати
пошивач
пошивка
пошикувати
пошинкувати
пошинувати
пошипіти
поширити
поширитися
поширочити
поширшати
поширяти I
поширяти II
поширятися
пошити
пошитися
пошкалубати
пошкалубитися
пошкалювати
пошкамотати
пошкандати
пошкандибати
пошкапити
пошкарубитися
Гам! меж. 1) Означаетъ въ дѣтскомъ языкѣ: ѣсть. Не плач, дитино, зараз будем гам. — І сам не гам і людям не дам. Грин. І. 236. 2) Означаетъ быстро проглотить. А лисичка його гам! та й проковтнула. Рудч. Ск. II. 3.
Гирити, -рю, -риш, гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Кружівка и кружілка, -ки, ж. = кужілка? = веретено? Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном-кружівкою. Грин. ІІІ. 72. Добру свекруху маю, не дасть мя бити, знаю: видре щітку і гребінку, веретена і кружілку. Грин. III. 92.
Ме́тка, -ки, ж. Нанизанный рядъ (рыбы, напр.). В'юнів метками продають. Богодух. у. Переносно: У старшого нема дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Г. Барв. 130. Завернув старий Кривинський з цілою меткою старих дочок. Мир. ХРВ. 108.
Перебіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. перебра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Переселяться, переселиться, перебираться, перебраться. Недавно тільки (єзуїти) перебрались у Крулевство. Стор. МПр. 45. Ми й перебрались до неї в хату. МВ. (О. 1862. III. 73). 2) Переходить, перейти, переплыть, переправиться. Перебрались вони через глибоку балку. Стор. МПр. 109. Як то ви перебралися (через море). Рудч. Ск. І. 120. 3) Переодѣваться, переодѣться. Лягають спать, а він перебрався дівкою. Рудч. Ск. І. 197.
Повихитувати, -тую, -єш, гл. Расшатать (во множествѣ). Оце який вітер, — і дерева повихитує. Славяносерб. у.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Рудч. Ск. II. 93. Ум. подарочок. МВ. І. 116. Чуб. V. 342. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки. Грин. III. 434.
Полагодити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовить. Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники. Шевч. 284. 2) Починить, исправить. О. 1861. IV. 62. Зробив колесо або полагодив його. Стор. МПр. 170. Черевики полагодити. Г. Барв. 284. 3) Уладить (спорное дѣло, ссору).
Посівальник, -ка, м. Посыпающій зерномъ въ день новаго года. О. 1861. XI. Св. 65.
Утоплий, -а, -е. Утонувшій. Павлогр. у.
Нас спонсорують: