За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. 2) Раст. = чаполоч.
Лохма́тий, -а, -е. Названіе вола съ большимъ брюхомъ.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный.
Паруб'ячий, -а, -е. = парубочий.
Пооблуплювати, -люю, -єш, гл. Облупить (во множествѣ).
Порційка, -ки, ж. Ум. отъ порція.
Послід, -ду, м.
1) Остатки зерна, смѣшанные съ соромъ, остающіеся при вѣяніи, и очисткѣ зерна. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
2) Испражненія. Крутиться, як послід в ополонці.
3) Результата, послѣдствіе. Давня то річ! але послід її свіжий і до сього часу.
4) Конецъ. Ми стали собі оба май у посліді.
Спацір, -ру, м. = спацера. Вийшла вона раз на спацір.
Шкаметка, -ки, ж. Отрѣзокъ отъ куска необработаннаго сукна, украденный сукноваломъ. Як би ступареві не шкаметки, то погубив би від чобіт підметки.
Шнурковий, -а, -е. Изъ шнурка или въ видѣ шнурка сдѣланный. Шнуркові кісники.