Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почухмарити

Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУХМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУХМАРИТИ"
Атраме́нтовий, -а, -е. Чернильный.
Баламут, -та, м. 1) Возмутитель, нарушитель душевнаго покоя, обольститель. Чуб. V. 398. Баламуте всього світа, баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш: як поїдеш, то й забудеш. Н. п. 2) Знахарь. Чуб. III. 193. 3) Рыба: макрель, Scombres scombrus. Черном. Вх. Пч. II. 21.
Бовгар, -ра, м. Болгаринъ. К. МБ. XI. 154.
Вальний, -а, -е. 1) Хорошій, красивый. А Михасьо з Мариною там то вальна пара. Грин. ІІІ. 650. 2) Сильный, обильный, во множествѣ имѣющійся. Такий вальний сніг на дорозі, що й не пройдеш.
Ге II, сз. Словно, будто, какъ. Драг. 258. Ци достеріг єсь? — А чому бим не достеріг? Не так ге ви. Драг. 263.
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест. Васильк. у.
Дірча́віти, -вію, -єш, гл. Ноздреватѣть. Сніг мнякшає, лід дірчавіє.... весною дише. Мин. ХРВ. 292.
Здоганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. здогна́ти, здожену́, -не́ш, гл. Догонять, догнать. Жінка за їм у погоню вози здоганя, воли заверта. Чуб. V. 527.
Реп'яшок, -шка, м. 1) Ум. отъ реп'ях. 2) Раст. Xanthiun strumarium L. ЗЮЗО. I. 142. 3) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427.
Спинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Двигаться на спинѣ лежа. Та за нею спинкує. Мнж. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧУХМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.