Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть....
Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Обзиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться, заговорить; о животныхъ: кричать, закричать. Як зовуть, так і обзиваються. Обізвалась стара мати та на тім боці моря: «Не плач, не плач, дитя мов!» Обізвався старий батько: «Чого ждеш небого?» Обізвався в лісі пугач.
Папа II, -пи, ж. Дѣтск. Хлѣбъ. Ум. папка. Потрошку та з папкою.
Понатрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Натрястись, насыпаться (во множ.). Дужче натрушуй, то й понатрушуються мішки добре. Не понакривала глечиків, то й понатрушувалося чи полови, чи що.
Путо, -та, с. Преимущ. во мн. пута.
1) Путы. Ой на волики налигачі, а на коники пута.
2) Кандалы. Закували запорожців в залізнії пута.
Спереду нар. Спереди, впереди.
Страховиння, -ня, с. = страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь.
Чіпець, -пця, м. 1) = чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. 2) = чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. 3) = чепець 4.
Штолє, -ля, с. соб. Большіе камни.
