Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почухмарити

Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУХМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУХМАРИТИ"
Дові́рити Cм. Довіря́ти.
Кахикати, -ка́ю, -єш с. в. кахикнути, -кну, -неш, гл. Кашлять, кашлянуть. Кахикав писарь, кахикав, покручував уси. Кв. Раз кахикнула, — трьох ляшків прикликнула; вдруге кахикну, — п'ятьох прикликну.
Лю́блин, -на, м. 1) Названіе города. 2) Названіе хороводной игры. Грин. III. 113.
Попересилати, -ля́ю, -єш, гл. Переслать (во множествѣ).  
Серік нар. Сего года. Борз. у.
Серпик, -ка, м. Ум. отъ серп.
Скляничина, -ни, ж. Кусокъ стекла, склянка. Вх. Лем. 466.
Солуква, -ви, ж. пт. Вальдшнепъ. Шух. І. 23.
Уживання, -ня, с. Употребленіе, потребленіе.
Умелигати, -гаю, -єш, гл. = умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала. Грин. ІІ. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧУХМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.