Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почуманіти

Почуманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть, потерять сознаніе (о многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУМАНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУМАНІТИ"
Ді́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дірка.
Зави́дувати, -дую, -єш, гл. Завидовать. Ой у броду, ой у броду брамі дівчини воду, там козаченько коня напуває, завидує на її вроду. Н. п.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Знимка, -ки, ж. Льстивая женщина, подлиза. Подольск. г.
Напароси́ти, -рошу́, -сиш, гл. = напарусити. напарошений вітря́к. Вѣтряная мельница, на крыльяхъ которой натянуто полотно.
Пекарчук, -ка, м. Мальчикъ въ булочной.
Пійло, -ла, с. 1) Пойло. 2) Дурной напитокъ вообще.
Полуднець, -денця, м. Ум. отъ полудень. Обідець під полуднець, вечера по півночі. Гол. IV. 240.
Птічко, -ка, с. = пташа. Маве птічко. Вх. Лем. 458.
Рушний, -а, -е. Подвижной, проворный. Вх. Лем. 463.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧУМАНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.