Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свист

Свист, -ту, м. 1) Свистъ. (Змій) своїм свистом за 40 верстов людей побивав. Грин. II. 270. Коли вже ви перестанете того свисту? МВ. (О. 1862. III. 64). 3) піти у свист. Сбѣжать, пойти въ бѣга. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист. Ном. № 11035. 3) = цвист. Вас. 166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИСТ"
Безщасний, -а, -е. Несчастный, обездоленный, не имѣющій удачи. Така твоя доленька безщасна. Н. п. У три ряди бідних безщасних невольників посажено. АД. І. 90.
Гу́ся́тина, -ни, ж. Гусиное мясо, гусятина. Снідання дає — все гусятину. Чуб. Ш. 403.
Затя́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Обгинати, -на́ю, -єш, сов. в. обігнути, -ну, обігнеш, гл. Огибать, обогнуть.
Повинути, -ну, -неш, гл. Нахлынуть. Фаля повинула, човен затопила. Гол. І. 184.
Пошмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Натереть, ободрать (кожу), покрыть ссадинами. Кайдани-залізо ноги повривали, біле тіло козацьке молодецьке коло жовтої кости пошмугляли. АД. І. 89.
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі. Ном. № 297.
Слабосильний, -а, -е. Слабосильный. К. Іов. 55.
Ціпуга, -ги, ж. Большая палка. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить найближче коло огнища. Грин. II. 182. Cм. ціпура.
Шепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. отъ шептати. Шепнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВИСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.