Бабкува́тий, -а, -е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була.
Борсання, -ня, с. Метаніе въ разныя стороны.
Замурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать.
Занедба́ти Cм. занедбовувати.
Комисар, -ра, м.
1) Комиссаръ. Чого вже не робили тії старости й комисари з городовими козаками.
2) Исправникъ. Добре було жити, поки не писали пани комисари хлопців у некрути. Я бачив сам таких і може б показав, да цур йому! боюсь: росержу комисара. Ум. комисарчик. Приїхали комисарчики, зі Львова писарчики господу записати, де має король стати.
Консистувати, -тую, -єш, гл. Стоять постоемъ. Почали жолніре, консистуючи по городах і селах, беззаконні окорми од людей вимагати.
Навро́чити Cм. наврочувати.
Необережність, -ности, ж. Неосторожность.
Пукнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гукни, та не пукни, або: та не стукни.
2) Лопнуть, треснуть.
Шпити, шпитіти, гл. = шпати.
