Баби́нський, -а, -е. = Ба́бський 1. Розум дитинячий переважив бабинський розум.
Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся.
Кійло, -ла, с. Ковыль, Stippa pennata. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить.
Оттут нар. Вотъ здѣсь, вотъ сюда. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати. Боже, поможи, оттут і положи. Ум. оттутеньки, оттутечки.
Пил, -лу, м. Пыль. Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. Ум. пилок, пилочок. Як ось стук! Пилок піднявся, кінськії два вози їдуть в дворик.
Позивака, -ки, об. Сутяга. Ну й позивака ж він!
Примітка, -ки, ж. 1) = приміта. У нас примітка така: вгадуєш, як сонце заходить, — коли червоно — буде вітер. 2) у примітку бути. а) Быть замѣтнымъ. Устане ясне сонце і зайде, і знову устане, а Прісці і не в примітку. б) Быть знакомымъ. Знайома хода, одежа трохи в примітку, а парубок наче незнайомий. 3) = намітка.
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Ростріскати, -каю, -єш, гл. = рострощити. Грім забив одного чоловіка, геть його ростріскав.
Рострясти, -су, -сеш, гл. = рострусити.
