Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свиріпа

Свиріпа, -пи, ж. Раст. a) Bunias orientalis L. О. 1862. X. 16. б) Brassiса napis L. ЗЮЗО. І. 114. в) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. І. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИРІПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИРІПА"
Баймуд, -да, м. Дуракъ, остолопъ, болванъ. Желех.
Болісно. Cм. Болізно.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Клямати, -маю, -єш, гл. 1) Стучать щеколдой. 2) Чавкать. Клямаєш як свиня. Н. Вол. у.
Перебаранчати, -ча́ю, -єш, гл. Мѣшать, препятствовать. Ном. № 2545. Коли б ви пак сиділи нишком та не перебаранчали (робити). Левиц. Пов. 172.
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. Греб. 366. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Вас. 201. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. Чуб. II. 64. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю. Мет. 370.
Пралютий, -а, -е. Чрезвычайно злой, лютый. Рудч. Ск. II. 186.
Старшинник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо. Вх. Зн. 66.
Темнісько нар. = темнісінько. Шейк.
Точення, -ня, с. Точеніе на токарномъ станкѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВИРІПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.