Блимавка, -ки, ж. Блуждающій огонь.
Діжкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ кадкѣ.
Кава, -ви, ж. 1) Кофе. Та готуй їй чай, та готуй їй каву. 2) Сивая ворона. Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили. 3) м. Родъ пугала. Часом Галя жахнеться і пошептом питає: — «Що ж як кава прийде?!» — Не прийде, — одказують їй усі. — «А як вовк присуне?» Пішла б вона гуляши того таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу, а що гірш — турбував її той кава навісний, що не знає вона навіть, де він і сидить у світі — чи у лісі, чи під горою на луці, чи у Дніпрі у нурті. Ум. кавка, кавонька, кавочка. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі, кавки закавчили. Ой ви, павоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору. Ой кавочки вороночки усе поле вкрили. Не жаль мені на кавочку, як на тую на ворононьку.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у.
Му́рза, -зи, м. 1) Мурза, татарскій князь. Всіх мурз із куренів вечеряти позвати. 2) Запачканное, неумытое лицо.
Споважати, -жаю, -єш, гл. Уважать. Дай мені, Боже, сей поход сходити, знав би я, як свою матір у домі споважати.
Страчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. стратитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Утрачиваться, утратиться.
2) Лишать, лишить себя жизни. Вас сокирою загачу.... та й сама страчуся.
Уроки, -ків, м. Сглазъ. Виливали переполох, вмивали од уроків. Від уроків і Бог не заховає. На бджолу уроки нападуть. Ум. уро́ченьки. Ув. уро́чища. Вишептати уроки-урочища. У гуцуловъ въ ед. ч.: уро́чище.
Хупавка, -ки, ж.
1) Красивая, нарядная женщина, опрятная женщина.
2) мн. Родъ цвѣтовъ. Ум. хупа́вочка. Іди, синку, додомоньку, змию тобі головоньку. Ізмий, мати, сама собі, або своїй рідній доньці, рідній доньці хупавочці.
Цмулити, -лю, -лиш, гл. Пить, тянуть. «Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.» І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю.
